Шахрайство у соцмережах України 2026: дослідження

Аналітичне дослідження відкритих даних Foxy-IT

Дослідження об’єднує офіційну статистику Національного банку України, Кіберполіції та Національної поліції, повідомлення CSIRT-NBU, українські опитування Rakuten Viber та Socis, а також первинні дані Meta, TikTok та дослідження платіжної безпеки.

Головне обмеження: в Україні поки немає опублікованого єдиного репрезентативного масиву, який одночасно фіксував би перший контакт із шахраєм, подальший канал спілкування, місце передачі даних або платежу та підсумковий збиток. Тому ці етапи не можна автоматично приписувати одній соціальній мережі.

Коротко: 8 ключових результатів

• У 2025 році в Україні зафіксовано 256 тис. шахрайських та незаконних операцій з платіжними картками, за якими були понесені збитки. Кількість таких операцій знизилась на 5% порівняно з попереднім роком, але сума втрат зросла на 24% — до 1,4 млрд грн.
• Середня сума однієї незаконної карткової операції збільшилась з 4 247 грн у 2024 році до 5 536 грн у 2025-му, тобто на 30%. Це середнє на операцію, а не на одного потерпілого.
• 90% загальної суми втрат від карткового шахрайства у 2025 році припало на схеми соціальної інженерії. Знаменник тут — вся сума збитків від зафіксованого карткового шахрайства, а не кількість постраждалих.
• В анонімному онлайн-опитуванні Rakuten Viber серед понад 35 тис. учасників 66% повідомили, що особисто стикалися з кібер- або телефонними шахраями за попередній рік. Це велика, але самовідібрана аудиторія Viber, тому показник не можна автоматично переносити на все доросле населення України.
• В іншому опитуванні Rakuten Viber, в якому взяли участь понад 13 тис. користувачів, 29% повідомили про спробу злому або крадіжки акаунта. В опублікованому розподілі 16% вдалося уникнути негативних наслідків, а 13% повідомили про негативний результат.
• Лише 15% учасників того ж опитування Viber повідомили, що використовують двофакторну автентифікацію скрізь; 38% заявили, що не використовують жоден із перелічених способів захисту даних.
• У 2025 році Кіберполіція отримала 63,4 тис. звернень громадян, з них 57,4 тис. — через форму зворотного зв’язку на сайті. Ці звернення стосуються діяльності Кіберполіції в цілому і не дорівнюють кількості жертв шахрайства в соцмережах.
• У пілотній системі Antifraud з 1 травня 2025 року було зареєстровано 4 539 подій онлайн-шахрайства з використанням платіжних реквізитів. Банки в рамках цих випадків заблокували 145 млн грн, що належали потерпілим.

Головні результати дослідження

Головний фінансовий результат 2025 року полягає не в зростанні кількості зафіксованих карткових шахрайств, а в зростанні збитку від одного успішного випадку. Кількість операцій зі збитками скоротилась до 256 тис., тоді як загальний збиток досяг 1,4 млрд грн, а середня шахрайська операція зросла до 5 536 грн.

При цьому 90% суми карткових втрат пов’язано з соціальною інженерією — ситуаціями, коли шахрай переконує людину самостійно надати дані, код підтвердження, пароль або здійснити переказ. Це суттєво для аналізу шахрайства в соцмережах: фінансова атака часто спрямована не на злам технічної системи, а на управління діями користувача.

Офіційні розслідування також показують, що шахрайство часто є багатоканальним. Наприклад, в одній зі справ Кіберполіції фішингові посилання поширювались через інтернет, соцмережі та месенджери, потім жертвам телефонували під виглядом банківської служби безпеки, після чого зловмисники отримували доступ до онлайн-банкінгу та виводили гроші.

Тому схема:

реклама або повідомлення в Instagram → фішингова сторінка → отримання банківських даних → вхід в онлайн-банк → виведення грошей

не повинна статистично враховуватись як «втрата грошей в Instagram». Instagram у такому випадку є каналом першого контакту, сайт — місцем компрометації даних, а банківська інфраструктура — місцем фактичного виведення коштів.

Скільки українців стикались з шахрайством у соцмережах

На сьогодні публічні дані дозволяють відповісти на це питання лише частково.

Показник	Найкращі доступні дані	Що саме виміряно
Стикнулись з кібер- або телефонними шахраями за рік	66%	>35 000 учасників онлайн-опитування Rakuten Viber
Не стикались особисто, але чули від знайомих	27%	та ж вибірка
Не стикались і не чули	7%	та ж вибірка
Стикнулись зі спробою злому/крадіжки акаунта	29%	>13 000 учасників іншого опитування Rakuten Viber
Негативні наслідки спроби злому	13% всієї опублікованої вибірки	опитування Viber
Втратили гроші саме внаслідок шахрайства в соцмережах	немає національної оцінки	—
Передали платіжні/персональні дані	немає національної оцінки	—
Взаємодіяли з шахраєм після першого повідомлення	немає національної оцінки	—

Формулювання питання Viber було: «Стикалися ви з кібер- та телефонними шахраями протягом останнього року?». Отже, 66% не можна публікувати як “66% українців стикнулись з шахраями в соцмережах”: питання одночасно включало телефонне та кібершахрайство, а вибірка не була випадковою загальнонаціональною.

Коректне формулювання для ЗМІ:

«66% учасників українського опитування Rakuten Viber, яке охопило понад 35 тис. осіб, повідомили про особисте зіткнення з кібер- або телефонними шахраями протягом попереднього року».

В яких соцмережах українці частіше стикаються з шахраями

Опублікованої української статистики, яка дозволяє коректно розподілити перші контакти з шахраями між Telegram, Facebook, Instagram та TikTok, виявити не вдалося.

Є дані про використання платформ. Дослідження Socis, проведене 12–18 березня 2026 року методом особистих CAPI-інтерв’ю, включало 1 204 респондентів на підконтрольній Україні території. Можна було обирати кілька платформ.

Платформа	Користуються, % від n=1 204	Можна розрахувати частку жертв серед користувачів?
Telegram	58,2%	Ні
Facebook	33,0%	Ні
Instagram	20,5%	Ні
TikTok	18,9%	Ні

Ці відсотки показують аудиторне охоплення, а не ризик шахрайства.

Наприклад, навіть якщо Telegram виявиться першим контактом у більшій абсолютній кількості інцидентів, це саме по собі не доведе, що ймовірність зіткнення з шахраєм для одного користувача Telegram вища: у Telegram значно більше користувачів у наведеному дослідженні.

Що відомо за окремими платформами

Instagram. CSIRT-NBU в листопаді 2025 року документував схему, в якій повідомлення про нібито державну допомогу в розмірі 11 860 грн поширювалось безпосередньо через Instagram. Після цього користувача переводили на фішингову сторінку, яка імітувала державний портал та сторінки інтернет-банкінгу. Там запитувались номер картки, PIN та одноразовий банківський код.

Таким чином:

перший контакт — Instagram → крадіжка даних — зовнішній фішинговий сайт → фінансова втрата — банківський рахунок.

Це показовий приклад того, чому не можна відносити весь збиток до Instagram.

TikTok. У жовтні 2025 року CSIRT-NBU виявив TikTok-трансляції, які використовували айдентику фонду «Повернись живим» і обіцяли нібито фінансову допомогу 30 000 грн цивільним та 50 000 грн військовослужбовцям. Це підтверджує використання TikTok як каналу поширення конкретної шахрайської легенди, але джерело не публікує кількість користувачів, які її побачили, або кількість постраждалих.

Telegram. Кіберполіція описує кримінальне провадження, де Telegram-бот використовувався для генерації підроблених посилань на сервіси доставки, банки та майданчики оголошень. Потерпілих перенаправляли на зовнішні фішингові ресурси, через які викрадалися кошти.

Facebook. Порівнянних національних даних за 2025–2026 роки, які дозволяли б визначити частку перших контактів саме у Facebook та порівняти її з трьома іншими платформами, у вивчених відкритих джерелах немає.

Висновок

За наявними даними неможливо доказово назвати Telegram, Instagram, TikTok або Facebook «найнебезпечнішою» соцмережею України.

Для такого твердження необхідний один масив даних, що містить одночасно:

користування платформою → перший контакт → продовження спілкування → результат → розмір збитку.

Які схеми шахрайства трапляються найчастіше

Найсильніша національна цифра стосується не конкретної легенди шахраїв, а механізму атаки: 90% суми карткових втрат у 2025 році припало на соціальну інженерію.

Кіберполіція спільно з НБУ та Держспецзв’язку також повідомила про блокування 72 803 шкідливих доменів, які використовувались для створення фішингових посилань протягом звітного періоду.

Але загальнонаціонального розподілу виду «фішинг — X%, фальшиві магазини — Y%, інвестиції — Z%» за 2025–2026 роки немає.

Схема	Що можна довести на українських даних
Фішинг	Масово використовується; у 2025 р. заблоковано 72 803 шкідливих домени
Крадіжка акаунта	29% учасників опитування Viber повідомили про спробу злому/крадіжки
Фальшиві магазини	Схема фіксується, але національна частота не опублікована
Передоплата	Немає порівнянної національної частоти
Фальшиві вакансії	НБУ та поліція включають такі схеми в профілактичні кампанії, частота не опублікована
«Завдання за гроші»	Немає актуального національного відсотка
Інвестиційні схеми	Кіберполіція фіксує псевдоінвестиційні проєкти, але немає частки серед усіх жертв
Фальшиві благодійні збори	Зафіксовані, в тому числі схема в TikTok, частота невідома
Підроблені доставки	Зафіксовані CSIRT-NBU та Кіберполіції, частота невідома
Романтичне шахрайство	Немає надійної української частоти
Повідомлення від зламаних знайомих	Зафіксовано тип схеми, але немає національної частки
AI/deepfake	Реальні випадки зафіксовано, поширеність поки не виміряна

CSIRT-NBU у 2025 році окремо попереджав про фальшиві державні виплати, компенсації за відключення електроенергії, «зимову підтримку», підроблені доставки «Нової пошти», фейкову фінансову допомогу, підроблені благодійні ініціативи та інші фішингові кампанії, що поширюються через соціальні мережі та месенджери.

Це дозволяє встановити різноманіття діючих схем, але не їхнє статистичне місце в рейтингу.

Скільки грошей втрачають українці через шахрайство

За даними платіжного ринку:

• кількість карткових шахрайських операцій зі збитками у 2025 році — 256 тис.;
• сума втрат — 1,4 млрд грн;
• середня сума однієї незаконної операції — 5 536 грн;
• роком раніше середня операція становила 4 247 грн;
• зростання середнього розміру — 30%.

Це не середній збиток однієї людини. Один потерпілий може мати кілька операцій.

Медіанна втрата

Немає даних.

НБУ у відкритій статистиці публікує середню величину операції, але не публікує вихідний розподіл сум за потерпілими.

Тому неможливо коректно розрахувати:

• медіану;
• 25-й процентиль;
• 75-й процентиль;
• мінімальну та максимальну втрату;
• медіану за типом шахрайства;
• медіану за віком;
• частку збитку, що припадає на верхні 1%, 5% або 10% випадків.

Також не можна кількісно стверджувати, що середня сума 5 536 грн зросла саме через кілька дуже великих епізодів. Для цього необхідні мікродані або хоча б процентилі розподілу.

Коректний висновок значно вужчий:

середній збиток на одну зафіксовану карткову шахрайську операцію зріс на 30%, однак за опублікованими агрегованими даними неможливо визначити, чи відбулося зростання по всьому розподілу, чи було зумовлене великими випадками.

Повернення грошей

У річному звіті Кіберполіції зазначено, що у 2025 році було відшкодовано понад 342,6 млн грн, або 70,9% від суми збитку у відповідному масиві розслідувань Кіберполіції. У 2024 році — 168,5 млн грн та 42,5% відповідно.

70,9% не можна публікувати як «70,9% постраждалих повернули гроші».

Це відношення відшкодованої суми до суми збитку в масиві діяльності Кіберполіції, а не частка всіх українських жертв, які отримали повне або часткове повернення.

Окремо система Antifraud повідомила про 145 млн грн заблокованих коштів потерпілих за зареєстрованими в системі подіями з 1 травня 2025 року. Блокування коштів також не тотожне остаточному поверненню кожному потерпілому.

Хто частіше стає жертвою шахраїв

Доказово відповісти на це питання на підставі доступних даних не можна.

Вік

Опитування Viber з показником 66% має виражені особливості вибірки: ключовою віковою групою були користувачі 34–45 років, а більше половини учасників були молодші за 45 років. Тому порівнювати його результати безпосередньо з віковою структурою населення України не можна.

У дослідженні Visa 2025 року 75% українських учасників називали літніх людей найбільш вразливою групою. Однак це сприйняття ризику респондентами, а не фактична статистика жертв за віком.

На підставі цих даних не можна написати:

«Літні українці найчастіше стають жертвами».

Для такого висновку необхідна фактична частота інцидентів усередині кожної вікової групи.

Стать

Порівнянного розподілу втрат за статтю у використаних джерелах немає.

Регіон

Немає опублікованого національного масиву, який дозволяє порівняти ймовірність шахрайства в Києві, на заході, півдні, сході та в центрі країни при контролі відмінностей складу населення.

Інтенсивність використання соцмереж

Немає крос-табуляції «кількість годин/день → ймовірність інциденту».

Покупки, робота, інвестиції, знайомства та благодійність

Ці контексти регулярно фігурують у конкретних розслідуваннях, однак відсутній єдиний національний знаменник, який дозволяє визначити ризик кожного виду діяльності.

Що роблять українці після шахрайства

Загальнонаціонального опитування, яке дозволяє порахувати частку потерпілих, які:

• зателефонували до банку;
• звернулися до поліції;
• подали заяву до Кіберполіції;
• повідомили платформі;
• розповіли знайомим;
• взагалі нічого не зробили,

в опублікованих даних за розглянутий період немає.

Є адміністративні показники.

У 2025 році Кіберполіція отримала 63,4 тис. звернень громадян, включаючи 57,4 тис. через онлайн-форму. Call-центр опрацював понад 30,5 тис. вхідних дзвінків. Ці показники можуть перетинатися і охоплюють не лише шахрайство в чотирьох розглянутих соцмережах.

У системі Antifraud з 1 травня 2025 року за 4 539 зареєстрованими подіями онлайн-шахрайства було сформовано 4 915 запитів до банків.

Отже, на підставі відкритих даних не можна назвати відсоток постраждалих, які нікуди не звернулися. Для цього потрібне опитування жертв, а не статистика заяв.

Де безпосередньо відбувалася втрата грошей

Проєкт Antifraud Кіберполіції дає рідкісний показник саме за фінансовим етапом атаки.

Для зареєстрованих у системі з 1 травня 2025 року подій опубліковано наступний розподіл відповідей банків за типами фінансових транзакцій:

• P2P-перекази — 50%;
• всередині опублікованого показника окремо зазначено використання IBAN — 5%;
• POS-термінали — 20%;
• оплата послуг в інтернеті — 15%;
• зняття готівки в банкоматах — 5%;
• ще 5% у звіті позначені як «розрахунки».

Це суттєво відрізняється від показника першого контакту.

Людина могла побачити шахрайську рекламу в соцмережі, перейти на сайт, продовжити спілкування в месенджері, після чого зробити P2P-переказ. У такому випадку джерело контакту, комунікаційний канал і фінансова точка втрати — три різні змінні.

Наскільки українці захищають свої акаунти

В опитуванні Rakuten Viber серед понад 13 тис. користувачів:

Спосіб захисту	Частка учасників
Використовують 2FA скрізь	15%
Антивірус на телефоні	13%
Завантажують додатки лише з офіційних джерел	13%
Використовують різні паролі	7%
Не поширюють номер телефону	6%
Часто змінюють паролі	1%
Використовують всі перелічені способи	8%
Не використовують нічого з переліченого	38%

Найсуттєвіша цифра тут — поєднання 15% тих, хто використовує 2FA скрізь, та 38% тих, хто не використовує жоден із перелічених засобів захисту.

Однак опитування не публікує перехресну таблицю:

2FA × спроба злому × успішна втрата акаунта.

Тому неможливо сказати, наскільки наявність 2FA зменшувала ймовірність втрати акаунта саме в цій вибірці.

Не можна також визначити використання менеджерів паролів або регулярної перевірки активних сесій — відповідні показники в опублікованих результатах відсутні.

TikTok у власних матеріалах рекомендує двоетапну верифікацію та пропонує Security Checkup; аналогічні засоби захисту та відновлення акаунтів розвиває Meta. Ці матеріали підтверджують наявність механізмів захисту, але не дають показник їх використання українцями.

Як ШІ та дипфейки використовуються в шахрайстві

На вересень 2026 року є підтвердження використання AI-інструментів проти українських користувачів, але немає надійного національного відсотка, який показував би частку шахрайських інцидентів з AI.

За даними, наданими РБК-Україна керівником fraud-менеджменту ПриватБанку, банк фіксував звернення клієнтів, які отримували в месенджерах згенеровані ШІ голосові повідомлення нібито від друзів, родичів або колег із проханням переказати гроші. Банк також фіксував невдалі спроби обходу біометричної перевірки з використанням AI-generated 3D-моделей та deepfake-облич.

Кіберполіція, згідно з тим самим матеріалом, фіксує окремі випадки клонування голосу, але на момент публікації не характеризує їх як масові.

Зафіксовано наступні способи застосування AI:

• клонування голосу знайомого;
• генерація фотографій;
• deepfake-відео;
• зображення та відео відомих людей для псевдоінвестицій;
• автоматизовані діалоги;
• чат-боти, що імітують підтримку;
• масова генерація фішингових повідомлень;
• підроблені документи для відеоідентифікації.

Міжнародні дані платформ підтверджують масштаб проблеми поза Україною. Meta, наприклад, повідомляє, що у 2025 році глобально видалила понад 159 млн шахрайських рекламних оголошень та 10,9 млн акаунтів Facebook і Instagram, пов’язаних із злочинними scam-центрами. Це глобальні показники, і використовувати їх як статистику України не можна.

Meta також документувала використання deepfake-контенту для інвестиційних схем, після якого потенційних жертв переводили з соцмереж у месенджери або на зовнішні сайти.

TikTok окремо попереджає, що шахраї намагаються переводити розмову з платформи в інші сервіси, що ще раз підтверджує необхідність розділяти перший контакт і подальший канал.

Висновок щодо AI

Правильне формулювання на 2026 рік:

AI-шахрайство в Україні вже зафіксоване банками та Кіберполіцією, включаючи клонування голосу та deepfake-технології, однак публічних даних недостатньо, щоб визначити його частку серед усіх шахрайських інцидентів.

Чому не можна приписувати шахрайство одній соцмережі

Офіційні українські кейси показують щонайменше чотири окремі етапи:

1. Перший контакт
Де користувач вперше побачив рекламу, публікацію, livestream, повідомлення або DM.

2. Канал подальшого спілкування
Instagram DM, Telegram, Messenger, телефонний дзвінок тощо.

3. Місце компрометації
Фішинговий сайт, підроблена сторінка інтернет-банку, форма доставки, шкідливий додаток.

4. Місце фінансової операції
P2P-переказ, IBAN, онлайн-платіж, POS, банкомат, криптовалюта.

Кейс CSIRT-NBU з Instagram особливо добре ілюструє цей ланцюжок: шахрайська інформація поширювалась в Instagram, потім користувач потрапляв на зовнішній фішинговий ресурс, стилізований під державний сервіс та інтернет-банкінг, вводив банківські дані, після чого вони використовувались для доступу до інтернет-банку та виведення грошей.

Тому журналістськи привабливе формулювання «українці втратили X гривень через Instagram» було б статистично неправильним без спеціального дослідження атрибуції.

Методологія дослідження

Тип дослідження

Дослідження являє собою secondary data analysis / дослідження відкритих даних, а не нове репрезентативне опитування населення.

Автор аналітичного огляду: Foxy-IT.

Foxy-IT не є первинним збирачем статистики НБУ, Кіберполіції, Socis, Rakuten Viber, Visa, Meta або TikTok.

Основні джерела

НБУ / Національна поліція / Кіберполіція

Адміністративні дані про платіжне шахрайство та роботу правоохоронних органів. Основні показники стосуються 2025 року.

CSIRT-NBU

Спостереження за конкретними шахрайськими та фішинговими кампаніями, включаючи поширення через соцмережі та месенджери.

Rakuten Viber

Анонімне онлайн-опитування про зіткнення з кібер- та телефонними шахраями: понад 35 тис. учасників; ключова вікова група 34–45 років; більше половини молодші за 45 років.

Окреме анонімне онлайн-опитування про акаунти та засоби захисту: понад 13 тис. користувачів офіційного каналу Rakuten Viber Україна; аналогічна вікова особливість вибірки.

Socis

1 204 респонденти, 12–18 березня 2026 року, квотно-стратифікована вибірка на підконтрольних Україні територіях, особисті інтерв’ю CAPI. Заявлена статистична похибка — ±2,5%.

Visa Stay Secure

Дослідження Wakefield Research. У версії 2025 року — 5 800 повнолітніх респондентів із 17 країн CEMEA, включаючи Україну. Опублікований матеріал не розкриває окремий розмір української підвибірки, тому самостійно розраховувати для неї похибку не можна.

Єдиної генеральної сукупності немає

Це принципове обмеження.

В адміністративних даних НБУ одиницею аналізу є операція.

У даних Кіберполіції — правопорушення, подія, звернення або кримінальне провадження.

У Viber — учасник добровільного онлайн-опитування.

У Socis — респондент соціологічного дослідження.

Отже, знаменники не можна об’єднувати.

Зважування

Єдиного зважування для цього дослідження не проводиться.

Результати Viber не перезважувались на населення України через відсутність мікроданних.

Пропуски

Кількість пропущених відповідей в опублікованих агрегованих результатах Viber не розкрита. Тому її не можна відновити.

Викиди

Дані індивідуальних фінансових втрат недоступні. Викиди не видалялись і не winsorize-лись. Неможливо оцінити їхній вплив на середню втрату.

Статистична похибка

Не можна вказувати єдину «похибку дослідження».

Для дослідження Socis опубліковано ±2,5%.

Для самовідібраних онлайн-опитувань Viber класичну вибіркову похибку, застосовну до населення України, вказувати некоректно.

Визначення

Спроба шахрайства — контакт або дія зловмисника, спрямована на отримання грошей, облікового запису, персональних або платіжних даних незалежно від успішності.

Жертва шахрайства — користувач, у якого в результаті інциденту настали зафіксовані негативні наслідки: фінансовий збиток, втрата доступу до акаунта або компрометація даних. У вихідних дослідженнях визначення можуть відрізнятися.

Фінансова втрата — фактично списані, переказані або викрадені кошти. Заблокована потенційно шахрайська операція сама по собі не вважається остаточною втратою.

Втрата акаунта — втрата користувачем контролю над обліковим записом. Спроба злому без втрати доступу не є втратою акаунта.

Перший контакт — платформа або канал, де користувач вперше зустрів конкретну шахрайську комунікацію.

Канал подальшого спілкування — місце, в якому після першого контакту продовжувався діалог.

Платформа інциденту — повинна вказуватися разом із конкретною роллю платформи. Не можна автоматично вважати платформою всього інциденту місце першого контакту.

Місце платежу або крадіжки даних — сервіс або технічне середовище, де користувач передав дані або де відбулася фінансова операція.

Обмеження дослідження

1. Немає одного репрезентативного українського опитування, що містить усі необхідні змінні.
2. Опитування Viber засновані на добровільній участі користувачів одного месенджера, тому схильні до selection bias.
3. Адміністративні дані фіксують лише відомі банкам або державним органам випадки.
4. Незвернення постраждалих призводить до недообліку реальної кількості інцидентів.
5. Немає мікроданних про суми індивідуальних втрат.
6. Немає можливості розрахувати медіану, квартильний розподіл та вплив екстремально великих випадків.
7. Немає надійних крос-табуляцій збитку за віком, статтю та регіоном.
8. Немає порівнянної кількості шахрайських контактів за Instagram, Telegram, TikTok та Facebook.
9. Аудиторії чотирьох платформ відрізняються за розміром і структурою, тому порівняння абсолютної кількості епізодів без нормалізації може вводити в оману.
10. Один інцидент може проходити одразу через кілька платформ, сайт, телефон і платіжну інфраструктуру.
11. Спостережувана кореляція не дозволяє робити причинні висновки.
12. Поширеність deepfake- та AI-шахрайства в Україні поки не можна виразити надійним національним відсотком.

10 фактів із дослідження

1. У 2025 році в Україні зареєстровано 256 тис. шахрайських операцій з платіжними картками, що спричинили збитки — на 5% менше, ніж роком раніше.

2. Незважаючи на зниження кількості операцій, їхній сукупний збиток зріс на 24% і досяг 1,4 млрд грн.

3. Середня сума однієї незаконної карткової операції зросла на 30% — з 4 247 до 5 536 грн.

4. Соціальна інженерія у 2025 році відповідала за 90% загальної суми збитку від карткового шахрайства.

5. 66% учасників опитування Rakuten Viber серед понад 35 тис. користувачів повідомили, що за попередній рік особисто стикались з кібер- або телефонними шахраями; опитування не є репрезентативним для всього населення України.

6. В окремому опитуванні Viber серед понад 13 тис. користувачів 29% повідомили про спробу злому або крадіжки акаунта, причому опубліковані результати відносять 13% всієї вибірки до випадків із негативними наслідками.

7. Лише 15% учасників цього опитування заявили, що використовують 2FA скрізь, тоді як 38% не використовують жоден із перелічених способів захисту даних.

8. Кіберполіція отримала у 2025 році 63,4 тис. звернень громадян, 57,4 тис. з них — через форму на сайті відомства.

9. З травня 2025 року система Antifraud зареєструвала 4 539 подій онлайн-шахрайства з платіжними реквізитами; банки заблокували 145 млн грн коштів потерпілих.

10. У дослідженні Socis березня 2026 року Telegram використовували 58,2% опитаних, Facebook — 33%, Instagram — 20,5%, TikTok — 18,9%; ці показники описують розмір аудиторії, а не ймовірність стати жертвою шахраїв.

Підсумок

Найнадійніший висновок із доступної статистики полягає в тому, що фінансовий збиток від шахрайства в Україні зростає швидше, ніж кількість зареєстрованих карткових шахрайських операцій: у 2025 році кількість операцій знизилась на 5%, але втрати зросли на 24%, а середній розмір незаконної операції — на 30%. Одночасно 90% суми збитку пов’язано з соціальною інженерією.

Дані офіційних розслідувань показують, що одна атака може перетинати соцмережу, месенджер, телефон, фішинговий сайт і банківську інфраструктуру. Саме тому коректне дослідження шахрайства в Instagram, Telegram, TikTok та Facebook має окремо вимірювати перший контакт, подальший канал комунікації та місце фактичної втрати грошей або даних.

Публічна статистика України на вересень 2026 року цього повного маршруту поки не вимірює. Тому визначити, яка з чотирьох платформ має найбільшу ймовірність шахрайського інциденту для одного користувача, медіанну втрату потерпілого, частку постраждалих, які звернулись до банку або поліції, або точну поширеність AI/deepfake-шахрайства за наявними відкритими даними не можна.